fbpx
Сьогодні
ПОПРИ ВСЕ. #НЕБАЙДУЖА МОЖЕ
Секс, YouTube, гендерна рівність: "ебаут" про те, як не боятися табу
YouTube-канал, який злетів за три місяці, глядачі-поліцейські і жодних табу: як це вдалося трьом подругам
Відвертому YouTube-шоу "ебаут" менше трьох місяців, але випуски вже набирають десятки тисяч переглядів, ведучих упізнають навіть поліцейські, а глядачі об'єдналися у міцне комьюніті. Катя, Наті та Ярослава стали подружками для тисяч дівчат і хлопців. Вони відкрито говорять на табуйовані теми, які не прийнято виносити в публічний простір, і цим підкорюють україномовний ютуб.

Ми зустрілися в неділю в центрі міста. Саме в цей день у дівчат — прем'єра нового випуску, і вони традиційно планують дивитися його разом. А поки що в нас є час, аби поговорити про "ебаут" і не тільки.
Сидимо на терасі однієї з французьких пекарень Києва. "Це ж Яся!" — голосно крикнув хтось із перехожих, поки фотографка робила знімок Ярослави Кравченко. У цьому короткому епізоді — відповідь на глобальне питання, як у дівчат вийшло так швидко стати "своїми" для аудиторії. Вони абсолютно відкриті, і навіть незнайомці називають їх Яся, Наті та Мотричка.

Ідея створити "ебаут" виникла за келихом вина на вечірці. Усе по суті почалося з мрії Наті зробити якийсь відеопроект і Катіної фрази "Давай зробимо!" Але про все по порядку. Спочатку — про те, хто ж такі ці дівчата, і яка в них мотивація робити "ебаут".
"Я дуже відкрита людина. Я не соромлюся ні про що говорити"
Катерина Мотрич — піарниця, працює прес-секретаркою одного з директорів Аеропорту "Бориспіль". "Я дуже люблю свою роботу, займаюся піаром з вісімнадцяти років. При цьому паралельно в мене завжди є якесь хобі. Проходила курси акторської майстерності, шукала себе. І мені завжди хотілося вийти в медійний простір зі своїми думками. Мабуть, це бажання отримати такий собі "апрув" від суспільства, щоб переконатися: "Так! Я все роблю правильно".

У Каті немає упереджень щодо табуйованих тем. Саме це й спонукало її до того, аби публічно говорити про те, чого соромляться інші.
Я дуже відкрита людина. Я не соромлюся ні про що говорити. В тому числі, це завдяки моїй сім'ї", зізнається дівчина. "У мене три брати й три сестри. Я — шоста, маю молодшу сестру. Одне з найбільших моїх надбань — це велика сім'я. Мене ніколи не осуджували, що б я не робила. Я знаю, що ніколи не залишуся сама. І це дуже велика підтримка в житті.

Старші брати й сестри стали опорою для дівчини. Саме завдяки вихованню в такій родині Катя виросла відкритою та не соромиться заявляти про себе публічно. Але вона зізнається, що постійно помічає навколо суспільні стереотипи. "Може, я просто занадто на це звертаю увагу, але воно мене наздоганяє. Упередження, що дівчинці чогось не можна робити, хлопчик "повинен"... Або що непристойно говорити на табуйовані теми".

Рецензентами першого випуску "ебаут" були брати й сестри Каті. "Я відразу скинула перший випуск у наш сімейний чатик (той, що без мами і тата). Найбільше я переживала, що скажуть наші найстарші сестри Юля та Женя. Я б, звісно, не перестала робити далі проект, але все одно їхня думка для мене була дуже важлива. Юля написала: "Вау! Супер круто. А за Ясю окремий респект", Женя теж похвалила. Всі інші також підтримали. Тепер кожен новий випуск я одразу скидаю в наш чат.

У мене ще є племінник, який постійно дивиться наші прем'єри, лайкає, пише коментарі. Йому теж подобається те, що ми робимо, хоч йому тільки 10".

Батькам Катя одразу не зізналася, що стала ведучою відвертого шоу. "Було цікаво, як же вони відреагують на моє рішення. Я їм спершу нічого не скидала. А потім зробила пост про "ебаут" у Фейсбуці. І тато почав писати жарти з приводу того, що треба зняти випуск про зброю. "Це ж така табуйована, агресивно-сексуальна тема". Було дуже смішно. Це був випуск про мастурбацію, і тато його навіть репостнув".
"ебаут" — це її особиста місія в країні, де немає сексуальної освіти
"ебаут" — це її особиста місія в країні, де немає сексуальної освіти
Наті — продюсерка The Village Україна. Розповідає, що в її житті було багато різних професій: від консультантки в магазині одягу — до проектної менеджерки в Mercedes-Benz Kyiv Fashion Days.

"І все-таки я хотіла стати журналісткою. Пам'ятаю, як бігала у своєму містечку за головним редактором районної газети і просила опублікувати мою статтю до Шевченківських днів. Планувала вступати на журфак. Тато був проти, говорив постійно: "Боже, яка жахлива робота. Ти б краще пішла на юриста або на лікаря вчитися". Я посварилася з батьками. Поїхала сама в Київ і вступила на бюджет у педуніверситет".

У якийсь момент Наті зневірилася, що зможе коли-небудь реалізуватися в журналістиці. Дівчина не хотіла працювати у російськомовному виданні, а в той період майже вся преса друкувалася російською. "І потім, після Майдану, подруга скидає мені пост. The Village Україна перезапускається українською та шукає продюсерку. І я така: "Вау! Це мій шанс".

Я тоді була в декреті й мені хотілося вирватися, комунікувати з людьми. Пам'ятаю, що приїхала на співбесіду і так не хотіла, щоб вона закінчувалася. Я втомилась від рутини, сидіння вдома та гуляння парком.

The Village Україна — це робота, яка сильно вплинула на Наті. Саме там сформувалися її погляди щодо фемінізму, бодіпозитиву, відвертості. "З перегляду наших випусків може здатися, що ці теми все ще дуже табуйовані для мене. Але насправді я вже не та Наті, яка була колись.

Я росла в греко-католицькій сім'ї, де ніхто не говорив навіть, звідки беруться діти. І класно, що в мене була старша сестра, яка розповідала мені про секс, місячні. Мені свого часу було некомфортно навіть сказати мамі, щоб купила для мене прокладки. Тому і The Village, і "ебаут" просто перевернули мою свідомість".

Проект "ебаут" Наті вважає своєю особистою місією. Адже в нашій країні таких дівчат і хлопців, як вона, — дуже багато. І хтось має з ними говорити відкрито. "Це моя відповідальність перед молодими людьми, які ростуть в країні, де немає сексуальної освіти. Де батьки соромляться говорити про це. Де навіть люди мого віку, які вже мають дітей, називають статеві органи своїх дітей "квіточка". Це не нормально".
"Дуже пощастило "ебауту" зі мною і з локдауном"
Ярослава Кравченко — хазяйка "Дикого театру" та співведуча Майкла Щура на "Телебаченні Торонто".

"Я дуже довго себе шукала. Вчилася на театрального критика. Працювала в державних театрах, у піарі, навіть у повітроплаванні. Була і журналісткою на телебаченні, багато їздила у відрядження. У 2016 році я зав'язала повністю з телебаченням та створила свій незалежний "Дикий театр". Займалася тільки цим".

Співведучою Майкла Щура, за словами Ярослави, вона стала випадково. "У "Телебачення Торонто" було яраз сезонне оновлення формату. Мені написав мій знайомий — креативний продюсер проекту — та запропонував спробувати себе. Я спочатку така: "Телебачення — точно ні". А він каже: "Ні, це не телебачення, це — Телебачення Торонто і Майкл Щур". А я так люблю цю програму! Вирішила спробувати. Після тестового завдання мене взяли, і з 2017-го року я там "застрягла".
Я дуже непосидюча. Для того, щоб у мене була життєва енергія, мені весь час потрібно оновлювати один із проектів. Зараз у мене їх чотири. І саме в "ебаут" я найбільше посилаю енергії та любові. Дуже пощастило "ебауту" зі мною і з локдауном

"Дикий театр" практично зупинився через карантин, і в мене звільнилося дуже багато часу та енергії — треба було її кудись направляти. І я просто не давала дівчатам спати: писала, тормошила їх. Ми дуже багато працювали, над першими випусками практично цілодобово. "Ебаут" — це зараз моя найпалкіша любов, і він мене сильно драйвить".

Ярослава говорить, що мотивація робити шоу в неї схожа із Катіною. "Як ведуча на "Телебаченні Торонто" я більше озвучую написане сценаристами. А в "ебауті" висловлюю свою думку, і мені правда є про що сказати. Ми ділимося своїм досвідом, це круто. І іноді, коли ми записуємо програми, я розумію, що цей випуск змусив мене переглянути ще раз свої погляди. Ми багато перелопачуємо та аналізуємо матеріалу. Разом з глядачами я заглиблююся і пізнаю краще себе. Це просто якийсь подарунок долі, а не проєкт".
З чого почався
"ебаут"
Дівчата дуже органічно виглядають разом. І хай там як, але їм просто судилося робити щось утрьох. За розмовою вони доповнюють одна одну, багато жартують та сміються. Вони стали подругами не тільки для глядачів, але і одна для одної. Наті й Катя вже були знайомі до проекту, а от Ярославу запросили співведучою приблизно за місяць до старту. Як усе починалося — розповідає Наті, до неї підключаються й інші.

"Історія починається з того, що я знялась в пілоті одного YouTube-проекту з подібною до "ебауту" направленістю. Але шоу в результаті вийшло не таким, як я собі уявляла в момент, коли мене в нього запрошували. На одній вечірці я розказала Каті про це: "Уявляєш, була така класна ідея, але її до кінця не реалізували. Ця ніша не зайнята, тому я впевнена, що на нашому ютуб просторі такий контент просто життєво необхідний". І Катя така: "Давай зробимо!" Я спершу сумнівалася, а потім погодилась".

Уже на наступний день Катя почала спамити Наті повідомленнями щодо того, як діяти далі. Дівчата почали активно працювати над проектом: шукати сценариста, продюсера, думати про те, кого запросити третьою співведучою.

"Від моменту, як ми з Катею пили вино в нашої іншої подруги, до першого випуску пройшов місяць, — говорить Наті. Ми одразу зрозуміли, що нас точно має бути троє: більше думок, програма виходить більш живою. У нас було два варіанти третьої ведучої. Але основний — це Яся. Ми мріяли, щоб це була Яся".

"А про другу я і не знаю!" — включається Ярослава.

"Ми одразу подумали про Ясю, але були впевнені, що вона не погодиться. Я сказала: "Давай будем відвертими: Яся не захоче". Та все одно вирішили спробувати. Хоча я давала задню: не вірила, що Яся погодиться", — зізнається Катя.

Наті написала Ярославі в Фейсбуці та запропонувала зустрітися й обговорити проект. Отримавши повідомлення, Яся на зустріч погодилася. "Насправді це була вже третя моя зустріч щодо подібного проекту. І я погодилась на неї тільки тому що "Бог любить трійцю", — сміється дівчина.

Але свій перший проект про секс і стосунки я зробила ще рік тому. Гугл підтвердить: у травні минулого року зо два десятки видань написали, що Ярослава Кравченко запускає своє шоу про секс. Воно називалось "Ніч з Ярославою Кравченко". Я записала два випуски — і мене обламало це робити. Я командна людина, і мені дуже потрібні посестри по духу. А тоді я сама була сценаристкою, операторкою, режисеркою, ведучою. Все це робилося вдома на ліжку. І заглохло аж на рік. За цей рік у мене було дві зустрічі з прикольними дівчатами. Але вони нічим не закінчилися.

І коли мені написала Наті, я така думаю: "Чому б і ні?". Але що мене просто покорило, то це наскільки серйозно дівчата налаштовані".

"Ми з презентацією прийшли!" — говорить Наті.

"Так, і в цій презентації вже були мої фотки! Дівчата сказали, що в них є план та команда. І я така: "Ну все, це доля". Близько знайомі до цього ми не були. Наті я знала виключно через її чоловіка, з яким вела фестиваль "Молодість" у минулому році. З Катею теж зустрічалися кілька разів у театрі.

Ми зустрілися в середині лютого. І до 8 березня вже планували записати перший випуск".
"Ми всі програли — і це було щастя"
Звісно, вони хвилювалися, чи знайде шоу відгук в аудиторії. І перед прем'єрою першого випуску навіть влаштувати "тоталізатор": робили ставки на кількість переглядів за добу. "Ми всі програли — і це було щастя. Тому що випуск за першу добу набрав більше, ніж ми сподівалися. Десять тисяч переглядів", — говорить Ярослава.
Ми ставили 2700… ну 4000 переглядів — це максимум. А тут десять тисяч за добу! І ми напряглися…" — згадує Наті. Дуже багато інфлюенсерів репостили. І, якщо чесно, то був навіть страх. Усі ж наступні випуски люди не будуть репостити, тому що інфопривід стихне. А що, як шоу вже не буде так класно заходити? Але насправді далі переглядів ставало все більше.

Катя говорить, що відчуття були просто чудові, бо робота стількох людей не пройшла даремно. І саме в день інтерв'ю випуск "Я (не) хочу дітей" набрав 100 000 переглядів. Проте є момент цензури самого YouTube. "Зараз, звісно, ще відбувається "розвідування ґрунту": що подобається аудиторії і так далі. Але за нашими спостереженнями, YouTube не рекомендує відверті теми. Коли "eбаут" вводиш у пошуку, то випуск про мастурбацію, наприклад, взагалі не показує. Всі інші відео показує, а це ні".
На питання, чому так класно розійшовся перший випуск, думки дівчат розділилися. За словами Ярослави, це була магія. А от Катя так не вважає. На її думку, вся суть у тому, що вони зробили якісний продукт: хороше смислове наповнення, красива картинка. Напевно, істина десь посередині. Катя додає, що немалий вплив на успішність шоу зробило те, що у кожної з них є напрацьовані зв'язки, інформаційне поле навколо. "Ми писали нашим друзям, інфлюенсерам. У нас реально велике поле знайомих, які нас підтримали, поширили між собою".

Наті додає, що "якщо це поради людям, які запускають ютуб канал, то тут всі методи хороші. Треба включати просто все. Я дивилась, із ким із публічних людей знайома, хоча б раз у житті бачилася чи переписувалася по роботі, і не соромилась — писала всім.
В день нашого інтерв'ю якраз відбудеться прем'єра шостого випуску — про флірт. Які ж відчуття зараз: чи кожного разу в дівчат є хвилювання щодо того, сподобається програма аудиторії чи ні?

"Найстрашніше було після першого випуску, — каже Ярослава. Бо є реальні причини його успіху. Хоча для мене й це було неочікувано. Я звикла до переглядів "Телебачення Торонто": двісті-триста-п'ятсот тисяч переглядів. А тут ми ж на нульову аудиторію виходимо. І коли перший випуск "залетів", у всіх був такий страх: а що ж нам робити далі? Що буде з другим? А якщо він менше зайде? Зараз я вже розумію, що ці випуски — це, по суті, підґрунтя для аналізу, що і як відбувається в суспільстві.
А ще мені, як людині з досвідом ведучої, дуже цікаво спостерігати за дівчатами. Я бачу, як вони обростають пір'ячком, починають розуміти свої "фішечки": що потрібно говорити, які пози займати.

Наті, яка завжди вела себе тихо і обережно, — почала розкриватися, розповідати історії і вриватися у випуски. Катя робить щоразу успіхи і дуже круто відчуває камеру. Плюс "ебауту" в тому, що ми поєднали мою професійність і запал та відвертість Каті і Наті, що освоюють цей фах. І від них дуже сильно фонить щирістю. І от мій челендж — це діставати свою щирість і досвід, а дівчатам — обрамлювати їх у формат шоу. І це такі круті процеси. Велике задоволення за ними спостерігати".

Глядачі роблять "ебаут" разом з дівчатами
Уже зараз дівчат впізнають на вулиці. Катя розповіла одну таку історію. "Мене зупинив вночі поліцейський. А я їхала і слухала наш випуск — якраз у той день прем'єра була. На сидінні лежав телефон із відкритим нашим відео. І поліцейський такий: "Ви ведуча "ебаут"? А я дивлюсь ваше шоу!"

Я не знала, як відреагувати, бо це максимально неочікувано. Поліцейський дивиться наше шоу! А в нас тільки три випуски вийшло тоді".

"До речі, це ще один міф, який я розвіяла для себе, — говорить Наті. Я була впевнена, що шоу будуть дивитися виключно дівчата. Але я йду в ресторан, і там офіціант мені каже: "Коли наступний випуск ебаут?".

Тридцять відсотків аудиторії шоу — чоловіки. І це дуже хороший показник. "Так, чоловіки дивляться. Мій тато дивиться, як виявилося, — посміхається Катя. — Мої брати дивляться".


І ще хочеться розказати про те, що підтверджує теорію про необхідність нашого проекту. Це кількість історій, які нам надсилають підписники, підкреслює Ярослава. Їх нереально багато.

У кожного випуску є сталі блоки — рубрики. Одна з них — це відео, у яких глядачі діляться своїми історіями.

"Для першого випуску свої відео нам записували наші знайомі, і ми зрозуміли, що треба спробувати залучати й підписників. Інколи нам так багато надсилають історій, що доводиться обирати, бо всі ми ставити не можемо. Дуже активно люди відповідають на наші соцопитування. І перед кожним випуском у нас є свіжа аналітика того, що насправді зараз відбувається з людьми.

І я ще дуже пишаюся Instagram проекту. Це великий плюс нашій Олі Перехрест, яка веде SMM. Ми її жодного разу навіть не бачили вживу, але вона настільки своя, вловила наш tone of voice".
Катя згадує, що спершу ставку на історії вони не робили. "Ми ж завжди судимо по собі. Я можу відкрито розказувати свої історії в нашому шоу — тут мені комфортно. А писати комусь на сторінку — для мене це комфортним не здавалося. Я думала, що і всім людям так. І що нам ніхто не напише.

Але після того, як на тему бодіпозитиву відгукнулося стільки людей, я змінила свою думку. Там були такі історії, від яких ми і плакали, і сміялися. Люди дуже відверті з нами. Це говорить про те, що глядачі дійсно сприймають нас як своїх подруг. Насправді, ми теж. Я особисто кожного нашого підписника сприймаю як свого друга чи подругу. Мені подобається, що вони допомагають нам, а ми — їм".

"У нас уже сформувалося свого роду ком'юніті. Люди пишуть в коментарях, що посиділи з нами ніби в кафешці. Якось до мене в Івано-Франківську підійшла дівчина і говорить: "Ми з подружками маємо традицію: робимо собі космополітен і дивимось ваші нові випуски", — розповідає Наті.
У суспільстві формується нова етика
На підготовку одного випуску в команди "ебаут" іде приблизно два тижні. Хоча порахувати точно неможливо. Дівчата постійно в цьому процесі. Підготовка програм та запис — не механічний процес. Дівчата змінюються разом зі своєю аудиторією. Ярослава розповіла про свої усвідомлення.
"Дуже крутий інсайт був під час підготовки програми про домагання. Над дослідженням теми насильства в українському суспільстві я дуже багато працюю в "Дикому театрі". Але коли ми писали цю програму, я зрозуміла, наскільки змінюється суспільство і змінюється етика. Те, що було раніше нормою, зараз — абсолютно не нормально. Те, що я колись могла вважати неприємною ситуацією, було булінгом. А невдале залицяння — домаганням.

Ми багато спілкуємося з дівчатами до запису програми, обмінюємося історіями. Близько знайомими на початку співпраці ми не були, а зараз "ебаут" і мені подарував справжніх подруг.

І я розумію, що такими ж подругами ми стали для дуже багатьох дівчат і хлопців, які нас дивляться. Те, що ми отримуємо в колі дівчат, обговорюючи ті чи інші теми, — те ж саме отримують і наші підписники й підписниці. Вони разом з нами переглядають свої погляди, свої історії, розвиваються".
Чого ми не робимо, то це ніколи не кажемо про експертність. Ми ділимося особистим досвідом і завжди зазначаємо, що не ставимо діагнозів. Якщо ти захворів, то треба йти до лікаря.

Катя додає: "Важливо, що ми говоримо не тільки про сексуальну освіту. В тому числі — про неї, але іще ми чіпаємо дуже багато інших важливих тем. Наприклад, ментальне здоров'я, харасмент, булінг, хейт і так далі. Тому в нас не просто сексуально-просвітницька місія. Це — просування адекватності, так би мовити".

Теми для випусків дівчата обирають, відштовхуючись від інфоприводів та порядку денного в суспільстві. Уже навіть є приблизний "кістяк" другого сезону шоу. У першому планують зняти десять випусків і зробити невеликі канікули в серпні.
Зберегти незалежність, або "Нам є різниця"
Хоч "ебауту" тільки три місяці, але в дівчат вже є рекламні інтеграції з кількома брендами. Проте, проект поки що — на самофінансуванні. Наті говорить, що їх задачею було просто зробити хороше шоу. "Мені здається, що ми спочатку не продумали стратегію як таку. Не було чіткої бізнес-моделі. Що було, то це велике бажання — і воно спрацювало".

Зараз задача дівчат — вийти в нуль. Але і водночас — зберегти свою незалежність. У виборі рекламодавців є обмеження, які вони визначили для себе.
"Ми проговорили між собою, з ким можемо співпрацювати, — розповідає Ярослава. — Є речі, які для нас неприпустимі. Наприклад, в інтеграцію ми не візьмемо БАДи чи ліки. З іншого боку, ми всі п'ємо вино й погодили, що серед рекламодавців можуть бути виробники алкоголю. Ми не будемо брехати аудиторії — є те, що суперечать нашим особистим цінностям, а є те, що ні. Наприклад, персики — табуйовані, бо в нашої режисерки на них алергія, — жартує Ярослава.

Кожного клієнта, який до нас звертається, нам важливо перевіряти: чи не пов'язаний даний бізнес із країною-агресором. Наприклад, до нас зайшов один клієнт з дуже хорошою пропозицією, ми його перевірили і, не дивлячись на те, що там були б гроші, ми відмовились від співпраці".

Наті додає: "Є багато артистів, які виступають у Росії, апелюють тим, що їдуть туди прославляти Україну, популяризувати нашу культуру. Ми б теж могли взяти для себе таку відмазку: "Ми ж за ці гроші зняли україномовний випуск і розвиваємо наших людей".

"Ми максимально проукраїнські і дбаємо про свою репутацію. Хотілося б, щоб так лишалося і надалі. У кожної з нас є стала позиція з приводу ситуації в країні наразі: з приводу війни, Росії, анексії. І нам є різниця", — каже Катя.

БЛІЦ
Які ваші улюблені книги?
"Я бачу вас цікавить пітьма", Іларіон Павлюк

"Декамерон", Дж. Боккаччо

"Есенціалізм", Грег МакКеон

Катя
"Як здобувати друзів і впливати на людей", Дейл Карнегі

"Квіти для Елджернона", Деніел Кіз

"Ні сонце ані смерть", Генрі Марш

Наті
"Мистецтво Війни", Сунь Дзи

"Імаго", Бед Мама

"Я змішаю твою кров з вугіллям", Олександр Михед

Ярослава
Про що ви мрієте?
"Я мрію знятись в кіно та отримати роль в театрі, але без довгих походів по кастингах. Наскільки це можливо поки не зрозуміло, але я вірю у власні мрії. Саме тому вони завжди здійснюються"
Катя
"Я би могла зараз розповісти, як дівчата на конкурсах міс світу, що моя мрія — це чисті океани і мир у всьому світі.
Не заперечую, що мені цього б хотілось, і я щиро хвилююсь за екологію, але на даному етапі життя я мрію, щоб "ебаут" розвивався, як би це банально не звучало. Ну і ще хочеться заробляти так, щоб купити собі квитки в New York на вихідні, не задумуючись"

Наті
"В мене погано з мріями, я віддаю перевагу бажанням, які швидко здійснюються. Але, якщо глобально: хочу мільйон підписників на "ебауті" і своє приміщення для "Дикого театру"
Ярослава
Над матеріалом працювали:
Інна Єщенко
авторка, "Рубрика"
Анна Лисун
фото, "Рубрика"
12236
поставити питання героїні

За найкраще питання

ми подаруємо вам футболку

Всі питання будуть задані героїні та опубліковані

    Поставте ваше питання героїні




    Додати коментар

    Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

    Ви вказали некоректні логін або пароль

    Вибачте, для коментування необхідно увійти.

    Про проєкт

    «Попри все. #Небайдужа може» — це серія мультимедіа-історій про жінок, які у важкій життєвій ситуації чи в умовах упередженого стереотипного ставлення знайшли себе заново. Кожна наша героїня — це жінка, яка змогла. Кожна наша історія — це шлях сили і мотивації.
    Проєкт реалізовано в рамках грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цих публікаціях, відображають виключно точку зору автора.

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: