fbpx
Сьогодні
Екорубрика 18:00 24 Чер 2021

Хутро в Польщі: історія боротьби

Як все починалось?

У Польщі перші норкові ферми були створені в 1928 році. Після Другої світової війни Польща мала бути важливим виробником хутра з інших видів тварин — лисиць, шиншил та нутрій. Більшість норкових ферм в країні почали створюватись у 1990-х. 

На сьогодні, згідно з даними, представлених організацією виробників хутра Fur Europe, у Польщі працює приблизно 1190 ферм. У цих господарствах утримується близько 1000 єнотовидних собак, 35 000 лисиць та 70 000 шиншил. 

Однак 98% усіх хутрових тварин на польських фермах становлять американські норки, чисельність яких близько 5 250 000. За об'ємом вирощування американської норки Польщу перевершує лише Данія, яка виступає справжнім лідером галузі — де перебуває понад 17 000 000 цих тварин. Водночас виведення лисиць на хутро в Данії повністю заборонять з 2023 року. 

Хутро в Польщі: історія боротьби

Ферма в Польщі

Генеза та становлення боротьби з хутром в Польщі

Перша у світі зафіксована протидія закупівлі тваринного хутра відбулась у 1960-х та 1970-х років. Ці акції протесту не мали гуманістичних причин. Їх спонукали, в першу чергу, соціальні міркування, адже хутро було символом економічної нерівності. 

Сучасна опозиція відносно придбання хутра народилася наприкінці 1980-х років та розвивала постулати основних рухів за захист прав тварин. З того часу активісти зоозахисних організацій задокументували умови, що склалися на промислових фермах і зібрані таким чином зображення та відео сприяли поширенню переконання, що тварини не повинні страждати заради розкоші людей. 

Деякі з найбільших світових будинків моди також підтримали ці вимоги. Ці протести мали певний успіх у забороні вирощування хутра в деяких європейських країнах. Однак у кількох інших країнах введені були дуже суворі правила щодо розведення хутрових, що на практиці робить діяльність не вигідною з прибуткових міркувань.

За даними низки опитувань громадської думки, 59% опитаних поляків виступають за введення заборони на розведення тварин на хутро, а 31% виступає проти цієї позиції. Найрішучіший спротив можливій забороні відзначається серед фермерів та приватних підприємців. Проявом зростаючого несхвалення використання тварин для цієї мети є, наприклад, подальші спроби запровадити законодавчо заборонене розведення хутрових тварин з метою отримання хутра. 

Хутро в Польщі: історія боротьби

Юридичний аспект

Першою ініціативою, яку варто згадати, є громадянський проєкт Закону про захист тварин, внесений до Польського Сейму у 2011 році. У цьому проєкті, окрім заборони вирощування та розведення хутрових тварин з метою отримання хутра, було запропоновано заборонити торгівлю продуктами тваринного походження, отриманими в результаті вирощування або розведення з порушенням положень законодавства, або отриманими у результаті застосування негуманної практики. Підтримку проєкту висловила Федерація Профспілок Сільськогосподарських Товаровиробників, висловивши свою позицію протидії запропонованій забороні, з огляду на думку, що такий стан речей призведе до втрат засобів до існування тисяч людей. Проєкт був винесений на перше читання на засіданні Польського Сейму 13 січня 2012 року, а потім переданий на розгляд відповідного комітету. Однак комітет так і не розпочав роботу над ним.

Своєю чергою, у лютому 2016 року група членів партії "Сучасна" також запропонували заборону утримувати тварин з метою отримання хутра. Однак заявники відкликали проєкт лише через три тижні після його подання на розгляд. Відкликання проєкту було спричинене дуже сильним протестом з боку власників норкових ферм та виробників кліток.

Нарешті, наприкінці 2017 року народні депутати від "Закону і справедливості", "Громадянської платформи" та "Сучасної" подали на розгляд Маршала Польського Сейму два парламентські проєкти змін до Закону про захист тварин, пропонуючи — серед багатьох інших рішень — запровадження заборони на вирощування та розведення хутрових тварин з метою отримання хутра. 

Один із цих законопроєктів був підписаний народними депутатами від парламентської більшості, а також додатково підтриманий лідером партії "Закон і справедливість" Ярославом Качинським. Боротьба між прихильниками виготовлення хутра та спільнотами захисту прав тварин вплинула на політичні рішення, перебіг та результати законодавчого процесу.

Хутро в Польщі: історія боротьби

Нелегка доля проєкту змін до Закону про захист тварин

Два проєкти змін до Закону про захист тварин, спрямовані на заборону розведення тварин для виробництва хутра, були подані відповідно 6 та 20 листопада 2017 року.

Перший підписала група депутатів від "Закону та справедливості", яку представляв депутат Кшиштоф Чабанський. Другий підписала група депутатів від Громадянської та сучасної платформи. Представником цих депутатів був Павел Сускі. В обговорюваному обсязі обидва законопроєкти дуже схожі між собою, але законопроєкт "Закону та справедливості" є більш обґрунтований.

У проєкті "Закону та справедливості" було представлено багато далекосяжних рішень, які були відповіддю на вимоги організацій, що займаються правами тварин. Однак найвідомішою була пропозиція заборонити утримання тварин на хутро. Відповідне положення було заплановано додати як пункт 4c до ст. 12 Закону про захист тварин, що регулює загальні умови утримання сільськогосподарських тварин. Порушення заборони мало становити злочин, який карався б позбавленням волі на термін до чотирьох років. Заборона на вирощування хутрових звірів мала набути чинності 1 січня 2022 року. 

Ще з 21 березня 2018 року вся законодавча робота над законопроєктами була заморожена. Під час соціальної дискусії, спричиненої внесенням до Сейму проєкту "Закону та справедливості", були підняті аргументи, які можна було класифікувати на три категорії: гуманна, екологічна та важливість хутрового господарства для економіки та ринку праці.

Погляди, висловлені прихильниками прийнятності розведення, базувались на припущенні, що експлуатація хутрових звірів є виправданою і може узгоджуватися з добробутом цих тварин. Проте захисники прав тварин зазначають, що це неправдиве припущення в самому корінні. Умови проживання на хутрових фермах ніколи не будуть придатними для тварин, вивезених із природного середовища проживання. Саме там вони мають належні умови існування, включаючи, перш за все, свободу та простір.

Аргументи захисників тварин, як уже зазначалося, були зображені в обґрунтуванні законопроєкту від "Закону та справедливості". Основним мотивом введення заборони на розведення хутрових було їх благополуччя як живих і розумних істот, яких слід захищати від безглуздих страждань. 

Неурядові організації, в тому числі ГО "Відкриті клітки Польща", виявляють найбільшу залученість до ознайомлення суспільства з реальними умовами розведення хутрових тварин. З 2012 року організація публікує звіти про стан хутряних ферм у Польщі, які базуються на дослідженнях, проведених волонтерами Асоціації. 

Ці дослідження зазначають, що найпоширенішими аномаліями добробуту хутрових тварин є стереотипія, апатія, хвороби очей, ясен і ротової порожнини, вушні рани та інші деформації. Також підкреслюється агресія серед тварин та загальний сумнівний рівень чистоти кліток та ферм — як фактори, що потенційно сприяють розвитку хвороб та розвитку паразитів. У звіті від 2013 року ГО ще раз наголосила про необхідність закрити ферми, вказуючи на задокументовані випадки поранень, захворювань чи втечі тварин. 

Суперечка щодо законності розведення хутрових звірів нагадує інші ідеологічні суперечки, що породжують емоції. Як уже зазначалося, економічний інтерес хутровиків також підкріплюється "патріотичними" аргументами, з традиції — "удар" по хутряній галузі — це "удар" спрямований на Польщу. Боротьба за заборону утримання хутрових звірів є, на думку його прихильників, "складовою ліберального світогляду, що пропагує думку людей, як рівних із тваринами та прагне запровадити обов'язкове веганство".

Політичні рішення, прийняті в цьому питанні, знайшли свій відбиток не стільки в діях самого Польського Сейму, скільки в заявниках, що представляють парламентську більшість, які 3 січня 2019 року внесли до свого проєкту зміни. В змінах вказувалося про скасування положення щодо розведення хутрових звірів, ритуальний забій, циркових тварин та заборону тримання собак на прив'язі, але причини таких рішень не наводиться.

Цікаво, що проєкту від "Закону та справедливості", навіть у редакції 2019 року, не було надано номеру друку Польського Сейму, і він був направлений на подальше законодавче доопрацювання. Він все ще застряг у "парламентській морозильній камері" і, ймовірно, не отримає жодного розгляду до кінця 8-го терміну каденції Сейму. 

З закінченням строку повноважень Польського Сейму робота над обома законопроєктами завершується через принцип припинення повноважень. 

З надією на краще майбутнє

Невдала спроба заборони розведення тварин з метою отримання хутра від них, безсумнівно, є важливим уроком щодо меж політичної влади в сучасній польській політичній реальності. Важливим для економіки є зв'язок між хутряною промисловістю та іншими галузями тваринництва. Безперечно, важливими були також занепокоєння з приводу підвищення цін на м'ясо через ліквідацію важливого ринку відходів бійні. Це підвищення цін може негативно сприйматися значущою кількістю електорату.

Ліквідація цієї галузі економіки є складним завданням, яке слід чітко планувати, включаючи діяльність на благо місцевих громад та підприємців. Держава не може ухилитися від відповідальності за наслідки такого рішення та перекласти всі витрати на соціальну сторону. 

Як це не парадоксально, але заявники обох проєктів — і "Закону і справедливості", і "Громадянської платформи" разом із "Сучасною" — надто мало уваги приділяють гуманним аргументам та занадто багато зосереджувались на впливі хутряної промисловості на навколишнє середовище та місцеві громади. Адже найголовнішою причиною заборони вирощування та розведення хутрових звірів є не проблема неправильного водовідведення, спричинення неприємних запахів або зменшення прибутку від агротуризму. 

Йдеться насамперед про експлуатацію розумних, свідомих і високорозвинених тварин для задоволення людської примхи. Саме це слід підкреслити. Бо задовольнити життєві потреби хутрових звірів абсолютно неможливо в умовах господарства. Слід також показати, що ці страждання не можуть бути виправдані бажанням мати хутро. Сам Ярослав Качинський висловився точно, зазначивши, що заборона на вирощування та розведення хутрових звірів є насамперед "справою серця". 

Адже саме розслідування та оприлюднення кадрів з найбільшої хутроферми Польщі, здійснене активістом "Відкритих кліток" Євгеном стало каталізатором розробки законопроєкту, гучних заяв Качинського та всіх подальших змін.

Хутрова промисловість не може бути виправдана з моральної точки зору. Експлуатація норок, лисиць або єнотовидних собак не є необхідною умовою для хорошого економічного стану та стану ринку праці зараз. Хутрове виробництво — це те, від чого люди можуть і повинні відмовитись. 

У червні 2021 року Естонія заявила про відмову від хутра і стала ще однією країною, яка показала на власному прикладі, що це можливо. Після 15-ти річної боротьби активісти Nähtamatud Loomad святкують перемогу. Кілька днів потому Ізраїль повністю заборонив продаж хутра і перший у світі випадок повної заборони торгівлі хутром. Ця постанова набуде чинності у грудні 2021 року.

А що в Україні?

Масштаби хутрового виробництва в Україні звісно менші ніж у Польщі, проте законно у нас функціонує 10 хутрових ферм, де щороку гине близько мільйона тварин. Скільки ще ферм, які незареєстровані, як хутрові виробництва — не знає ніхто. 

Хутро в Польщі: історія боротьби

Українська ферма

Поки Парламент не може прийняти законопроєкт 2360, який заборонив би шкуродерство в Україні, ГО "Відкриті клітки Україна" разом з ГО "Єдина планета" познімали трохи реалій з вітчизняних хутрових виробництв. Фільм із назвою "Норкотрафік" зявився у мережі у березні 2021 року. Переглянути його можна за посиланням: 

Автори статті: Альберт Мончка та Олександр Грушак, представники ГО "Відкриті клітки Україна"

Фото зроблені активістами Відкритих кліток

2231

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: