fbpx
Сьогодні
Екорубрика 14:45 29 Вер 2021

Не просто "шмат дикої природи": як активісти крок за кроком виборюють Совські ставки

Совські ставки — це близько 20 гектарів вкритої водоймами дикої природи посеред Києва. А ще це точка занепаду і така собі гаряча точка рівно посередині між місцевими активістами і впливовими забудовниками. Небайдужі роками оббивають різні інстанції, аби не дати зруйнувати зелену зону і вибороти право привести її до ладу.

"Рубрика" дізналася, як саме активісти відстоюють своє і як боротьбу за “зелене місто” можна зробити ефективною.

English version here

#Совки_без_забудови

"Твоє обличчя, коли ти за це воював 6 років", — пише Олеся Пинзеник під своїм фото у фейсбуці. На світлині жінка посміхається — за кілька хвилин до кадру екологічна комісія Київської міської ради одноголосно проголосувала за подану нею ініціативу стосовно створення екопарку на території Совських ставків.

Не просто

За кадром — роки копіткої праці цілої ініціативної групи з місцевих мешканців, судові процеси і десятки спроб активістів знайти точки дотику з місцевою владою.

За кілька хвилин до початку засідання журналіст Андрій Яніцький стоїть на вході до Київради в оточенні інших медійників і один за одним набирає телефонні номери, аби зрештою всі потрапили на зустріч комісії. Сьогодні він у ролі активіста. Власне, як і останні три роки. 

"В Києві багато різних скандалів навколо забудов. І це один з доволі гучних. Це місцина між Голосіївським і Солом'янським районами. Там близько 20 гектарів, це справді велика ділянка. Раніше вона була зеленою парковою зоною", — розповідає активіст.

Сам Андрій оселився неподалік ставків разом з родиною у 2016-му. Минуло два роки і пристрасті навколо незабудованої зеленої ділянки почали розростатися ще більше, ніж раніше. Тоді Яніцький вперше пішов на громадські слухання з цього приводу і згодом сам став тим, хто згуртовує інших. 

Тоді, у 2018-му, забудовник опублікував план розбудови житлових комплексів і стало ясно — або ставки, або будівництво. 

Не просто

Все почалося у 2005-му

"За радянських часів там був рибгосп, там розводили риб. А за часів незалежності ділянку віднесли до території акваторії і до перспективних зелених зон. Тобто планували, що там буде парк. І в генплані воно позначено як акваторія. Роки йшли, нічого не будувалося, був просто шмат дикої природи. Те, що було від рибгоспу, ніяк не доглядалося", — говорить Андрій Яніцький.

Очевидно, без догляду ділянка почала занепадати, проте без уваги таки не лишилася. Ще одна активістка і за сумісництвом юристка, громадська активістка, голова ГО "За себе" Людмила Злобіна розповідає, звідки беруть початок конфлікти. 

Не просто

"Все почалося у 2005-му році, коли Київрада прийняла рішення про зелені зони. Вони вирішили зробити у Києві різні парки і сквери… Тоді ж, у 2005-му році підписали інвестиційний договір. Ніхто за це не голосував. Це просто якась посадова особа КМДА підписала інвестиційний договір. Згідно з ним, на Совських ставках будується офісний комплекс. При тому, що Рада збиралася робити зелені зони", — пояснює Людмила Злобіна. 

У 2008-му році міська рада, якою тоді керував Леонід Черновецький, віддала ділянку в оренду фірмі "Господарник", яка збиралася будувати там торговий центр з рекреаційною зоною. Вже тоді місцеві виступили проти — знесли встановлений будівельний паркан і не дали розпочати роботи. 

До слова, належить "Господарник" доларовому мільйонеру і депутату Київради Ігореві Баленку. Політик відбуває свою шосту каденцію. Він встиг побувати і в "Народному блоці Литвина", і в "Громадському активі Києва", а зараз представляє "Європейську Солідарність". 

"Баленко сказав, що половину забудує, а з половини зробить красивий парк. На таких умовах він отримав це місце, але так нічого і не побудував. Вочевидь, він не мав власних грошей, а планував вирішити питання з документами й тоді знайти інвестора. Але мабуть не знайшов. Бо ця людина є депутатом Київради вже шість скликань. У нього, на мою думку, просто такий бізнес", — згадує Андрій Яніцький.

Не просто

Плани на ділянку були різні: то торговий центр з рекреаційною зоною, то житлові будинки у комплекті зі школою та дитячим садком. Проте у 2018-му за план забудови у міськраді так і не проголосували. 

У червні 2021-го апеляційний суд розірвав договір оренди Совських ставків і ділянку повернули у власність територіальної громади Києва. Проте Ігор Баленко продовжує судитися. На черзі засідання Верховного Суду, який поновити договір не зможе, проте у разі, якщо Баленко виграє, може повернути справу до першої інстанції на нове коло розгляду. 

Не просто

Тим часом активісти вже мають проєкт екопарку, реєструють власну громадську організацію для подальшого супроводу ідеї та шукають, звідки можна залучити грантові кошти.

Не просто

Що робити далі?

Напередодні засідання екологічної комісії активісти хвилюються. Припускають, що можуть не отримати достатньої підтримки. Натомість після виступу депутатки Олесі Пинзеник голова комісії Денис Москаль підбадьорює: 

"Ми з колегами зі всіх фракцій підтримуємо вашу ініціативу".

І депутати таки одноголосно її підтримують. У залі звучать оплески. Активісти виходять і вже за дверима вітають одне одного. До них приєднується і Пинзеник. 

Ми з Людмилою Злобіною трохи відходимо і я цікавлюся, що далі. Юристка пояснює — попереду ще земельна комісія і, найголовніше, голосування депутатів у раді. 

"Це рішення носить швидше рекомендаційний характер. Воно не ставить крапку. Зараз все залежить від депутатів. Тобто, як проголосують депутати на сесії ради. Тут всі можуть сказати, що підтримують будівництво парку, а потім візьмуть і не проголосують", — коментує активістка і зазначає — попри це прийняте рішення все ж є кроком вперед, адже нарешті ситуація почала набувати конкретики.

Тоді питаю, як громадський сектор може відстоювати своє і як робити це правильно. Людмила жартує, що тут я можу просто подати у тексті її мобільний "на правах реклами". Обіцяю розглянути такий варіант. Тоді переходимо до суті.

"Я вважаю, що активісти обов'язково мають обов'язково заручатися допомогою юристів. Різні плакати, піар і медіа допомагають лише у комплексі, а не окремо. Тобто юрист підбирає аргументи і вже тоді активісти поширюють їх в маси. Тоді все працює. У забудовника є цілий юридичний департамент на зарплаті. Забудовник може найняти і активних людей, які будуть видавати себе за місцевих, і юристів. А звичайні люди якщо й можуть перемогти своєю активністю, юридичний блок у них часто програє", — каже активістка.

Не просто

Рішення для активістів, щоб зробити боротьбу ефективною

  • Передусім поспілкуйтеся з юристами і дослідіть правове поле свого питання. Ймовірно, кваліфіковані правозахисники порадять такі шляхи, які поки не спали вам на думку.
  • Згуртуйте інших небайдужих. Чим більше людей підтримає вас, тим помітнішою можна зробити проблему і ефективніше її вирішити. Окрім цього, серед небайдужих можуть виявитись фахівці, що дадуть професійні поради.
  • Шукайте представників влади, що можуть стати на ваш бік. Завдання депутатів — працювати на користь громади, тож нормально звертатися до них і співпрацювати.
  • Залучайте журналістів. Медіа радо розповідають про суспільно значущі проблеми і роблять це безкоштовно. Така співпраці допоможе привернути увагу ширшої громадськості, що сприяє кращому контролю над ситуацією. 
  • Не здавайтеся. Будь-яка ініціатива може перерости в бюрократичну, судову чи корупційну тяганину, проте є чимало ідей та цілей, що варті навіть цього.
Рубрика:
Екорубрика
19
8960

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: