fbpx
Сьогодні
Екорубрика 15:45 01 Жов 2021

Хребет Свидовець: економічне зростання чи збереження екології у Карпатах?

Різні рішення приводять до різних наслідків. Якою буде доля Карпатського хребта Свидовець?

English version here

29 вересня з двох боків від входу до Верховного Суду України розташувались два табори. Ліворуч — активісти міжнародної благодійної організації "Екологія. Право. Людина", праворуч — представники Рахівської та Тячівської райдержадміністрацій, під чиїм, так би мовити, протекторатом знаходиться спірна територія, камінь роздору для бізнесменів та екоактивістів, місцевих жителів та міжнародних благодійних організацій. 

Справа от в чому: є в Карпатах хребет Свидовець. Зараз це локація з добрим десятком туристичних маршрутів, мальовничою місцевістю та великою кількістю озер. Принаймні, так цю місцевість описано на офіційному сайті Горган. Неподалік знаходиться Чорна Тиса — типове для Закарпаття село, де за переписом, який востаннє проводився 20 років назад, жило трохи менше 2800 людей — це до початку відтоку українців в Європу, на заробітки. До речі, саме на хребті Свидовець, у 40 хвилинах їзди розташовано гірськолижний курорт Драгобрат, відомий кожному любителю зимних видів спорту. 

Драгобрат

Вже 4 роки поспіль за територію, орудуючи аргументами в суді, воюють троє місцевих жителів, на боці яких виступає МБО "Екологія. Право. Людина" та місцева влада, яка затвердила генеральний план, згідно з яким на території хребта Свидовець буде збудовано туристичний комплекс з мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас, готельною-комерційною інфраструктурою та вітровою електростанцією з 34 вітроустановками. 

Згідно з проектом, оприлюдненим у Реєстрі оцінок впливу на довкілля, на території комплексу планується спорудження 23 підйомників, облаштування 230 км лижних трас, будівництво 120 ресторанів, 60 готелів, 390 котеджів (житловою інфраструктурою передбачено розміщення 18 000 відпочивальників щоденно), спорудження 17 пунктів прокату спорядження, 10 торгових центрів, а також розважальних закладів, банків, 3 фітнес-центрів, медичних установ, 5 багатоповерхових парковок на 6000 автомобілів. Комплекс розрахований на прийом одночасно 22 000 осіб. Передбачено облаштування водосховищ, підпірних дамб на водозаборах, підпірних стінок по руслах малих річок та струмків, тощо. 

Масштабний проект міг би "оживити" територію, створити новий центр туризму для українців та європейців та надати більше 5 тисяч робочих місць, проте одні кажуть, що розгортати таке будівництво не можна, оскільки вирубка незайманих лісів для забудови зруйнує тендітну карпатську екосистему, інші стверджують, що ліси й без того безконтрольно вирубуються, і щоб захистити їх, потрібно надати людям заробляти по-іншому та відновити життя у місцевих поселеннях. Що буде кращим для Свидовця — вирішить суд, а ми поки що дізнались позицію обох сторін та зрозуміли, що різні проблеми інколи потребують діаметрально різних рішень, які можуть конкурувати між собою. 

Хребет Свидовець: економічне зростання чи збереження екології у Карпатах?

Будувати не можна. Зберегти. 

  • Маємо залишити клаптик Карпат диким, щоб не дати вмерти диким тваринам, зберегти річку Чорна Тиса та зменшити антропологічний вплив на територію

Головний аргумент скандуючих біля Верховного суду — будівництво призведе до руйнації місцевої екосистеми. 

Андрій Мельниченко, керівник МБО "Екологія. Право. Людина" та еколог, пояснює, що територія Свидовця віддалена від "модернової" господарської діяльності. Він розповів, що на цих землях здавна ведуться традиційні способи вівчарства, випасання коней на гірських полонинах, а сама територія є резервуаром цінних видів. Будівництво знищить ці види, але не в фізичному розумінні. За його словами, загроза полягає у знищенні місць, де тварини можуть жити. 

"Коли природно-заповідні об'єкти мають територію, не зв'язану між собою, для більшості тварин зникає можливість мандрувати територією та здійснювати обмін генами, але ж тварини і рослини не можуть так само, як і люди, постійно схрещуватись з родичами — від цього вони поступово вимирають і це називається острівний ефект в охороні довкілля. А Свидовець цінний саме тим, що є великим лісовим масивом для України, і там немає загроз цьому острівному ефекту", — пояснив еколог. Прорізи, які будуть створені інфраструктурою, фрагментують екосистему і тварини будуть боятися переходити з одного фрагменту на інший. Це і призведе до острівного ефекту. 

Хребет Свидовець: економічне зростання чи збереження екології у Карпатах?

Наступна проблема — будівництво доріг. Активісти вважають, що розбудова інфраструктури призведе до спорудження готелів із наступним забрудненням водних річок. 

"Свидовець — один з тих об'єктів України, які залишились більш-менш недоторканими і починати його господарське освоєння ніяк не можна", — кажуть вони. 

Тимур Бедернічек, старший науковий співробітник ботанічного саду імені Гришка також підтримує позицію активістів та каже, що проблема — комплексна. На його думку, будівництво величезного туристичного комплексу стане джерелом забруднення води і призведе до вирубки лісів довкола. Мова йде про 400 гектарів лісу, які необхідно вирубити відповідно до плану, що і став предметом суперечки. 

Ще одну проблему вбачають у зникненні цінних видів рослин на місцях, що перетворюються на гірськолижні спуски:

"У нас не Альпи, — каже Тимур. — Для того, щоб сніжний період тривав довше, необхідне використання штучного снігу у великих кількостях. Щоб створити штучний сніг, треба звідкись брати воду — з поверхневих джерел або зі свердловин. Але цей сніг відрізняється від природного, оскільки коли природний сніг, він перетворюється у дистильовану воду, а штучний сніг буде створюватись із мінералізованої води, яка має у складі дуже багато солей. Тож коли схили почнуть масово засипати штучним снігом, це масово вплине на рослинність. Наприклад, в Буковелі те ж саме, там вони засадили зовсім іншими видами", — каже він. 

Хребет Свидовець: економічне зростання чи збереження екології у Карпатах?

Рішення, яке бачать активісти — зробити на території заповідну зону, заборонити будь-яке будівництво та залишити територію дикою. Але це довгий процес. Активісти ініціюють його, але не покладають великих сподівань на те, що територію можна буде зробити заповідною найближчим часом. 

Місцевий житель з боку активістів на ім'я Валерій каже, що хотів би, щоб село розвивалось, але разом з тим додає: "Не подобається, що все робиться непрозоро і таємно… Ніхто нічого там споконвіків не будував, а тепер там місто хочуть збудувати", — каже він. 

Будувати. Не можна зберегти. 

  • Надати робочі місця, зупинити деградацію району та трудову міграцію, покращити економіку. 

Проти екоактивістів стоїть місцева влада. У повідомленні Закарпатської міської ради про планову діяльність на території, яка підлягає оцінці довкілля, сказано про те, що із земель лісового фонду вирубці під розташування об'єктів рекреаційної інфраструктури (готелі, гастро-інфраструктури, інші сервіси, лижні траси, ліфти, інженерні мережі, тощо) справді підлягатимуть 430 га, проте площа запроектованих ландшафтних рубок буде меншою за площу щорічних суцільних рубок на даній території. 

Микола Кокіш-Мельник, депутат Рахівської районної Ради, який також приїхав на засідання, вважає, що заборона будівництва — не спроба зберегти екологію, а "прикриття" задля того, щоб не дати району економічно розвиватись. Він вважає, що будівництво готельного комплексу —  це єдиний шанс вийти району з депресивного. Як приклад, депутат наводить Паляницю, що стоїть поблизу найбільшого в Україні гірськолижного курорту Буковель, де "раніше люди цілий рік в одних чоботах ходили":

"Побудова курорту — це не проблема для нас. Я рахую, що це проблема для конкуренції — Франції, Словакії і Румунії, бо це буде розвиток. А так у нас немає доріг, дитячий садок і школа в жахливому стані. Після школи дітям нікуди піти, люди масово їдуть на заробітки", — каже він. Депутат також розказав, що вирубка лісів у Свидовці — щорічна справа. По-перше, тому що там є лісні господарства, по-друге, тому що ті, хто займається вирубкою, як правило, виробляють більше і працюють "у чорну". Кокіш-Мельник каже, що окрім депутатської діяльності займається і громадським активістом, і розповідає, що постійно бореться із незаконними вирубками. Каже, що пару разів доводилось навіть битися, але впевнений в тому, що із початком розвитку туризму вирубка лісів припиниться, бо "людина краще збудує свій готель, ніж буде рубати ліс". 

На думку депутата, якщо почнеться забудова, це підніме сільське господарство місцевих людей, які матимуть змогу продавати молоко, сир та м'ясо, а людям не потрібно буде їхати на заробітки, піде розвиток робочої сили і піде розвиток регіону. 

Що стосується запропонованого еко-активістами рішення щодо заповідання території, Микола Кукіш-Мельник разом із однодумцями виразився: "Це те ж саме, що перетворити район на резервацію, закрити нас, як індіанців у Америці". 

Хребет Свидовець: економічне зростання чи збереження екології у Карпатах?

Що ж вирішив суд?

То що буде зі Свидовцем? З одного боку — збереження природи та залишення територій на перспективу, з іншого — різке економічне зростання. За результатами засідання 29 вересня, Верховний Суд прийняв рішення повернути справу до суду першої інстанції. Це новий виток для справи Свидовця. Активісти вважають такий результат перемогою, але обом сторонам варто очікувати на довгий судовий процес. 

1
8407

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: