fbpx
Сьогодні
Екорубрика 15:15 02 Сер 2021

Овочі, стала мода та спільний простір своїми руками: три історії про те, як українці розпочали власну справу

Ресторатор, який не міг знайти свіжу продукцію, дизайнерка, яка знаходить речі на секонд-хенді, та жінка, завдяки якій у Смизі з’явилась алея сакур

English version here

Рішучі. Мабуть, це найкращий епітет для тих, про кого йтиметься в цій статті. Троє українців в рамках розмови "Кіноклубне літо на DOCUSPACE" розповіли про те, як закриваючи власні потреби, їм вдалось зробити суспільно корисні справи. 

Рішення, що надихають, — ось як ми охарактеризуємо три наступні історії.

Ovochar-и — нові підкорювачі ринку Дикого Заходу та борці за екологічно чисті продукти

Ветеран АТО, переселенець із Донецька Богдан Чабан об'єднав українських фермерів і заснував екологічний стартап. На початку цього року в Україні з'явилась нова компанія Ovochar — магазин екологічно чистих овочів, де отримати кошик свіжих продуктів з теплиці можна напряму від фермера. І для цього не потрібно їхати на ринок або йти в магазин — всі замовлення оформлюють онлайн та доставляють до ваших дверей. 

Овочі, стала мода та спільний простір своїми руками: три історії про те, як українці розпочали власну справу

Що надихнуло?

Ovochar заснував Богдан Чабан, який довгий час працював у ресторанному бізнесі. Підприємець скаржився: якісних продуктів, які могли б запропонувати постачальники, не вистачало, тож Богдан мріяв створити невеличку ферму, яка б виробляла продукти, що відповідали б його вимогам. Як то кажуть, варто лише захотіти, і Всесвіт почує запит: друзі познайомили Богдана з Кам'янкою-Дністровською — найбільшим в Україні регіоном, де на трьох тисячах гектарів, вкритих плівкою, вирощуються тепличні овочі. "Для порівняння, найбільший тепличний комбінат в Україні має площу 40 гектарів, а тут цілих три тисячі! Є кілька регіонів, схожих на цей, але цей — найбільший", — дивує нас Богдан.

З чим довелося зіткнутись? 

Коли підприємець почав вивчати регіон, то зрозумів, чому йому так важко було знайти свіжі продукти. По-перше, малі фермери не мають доступу до ринків, тож вони змушені працювати через посередників, які вибудовують довгий ланцюг, поки продукція дійде до вашого столу. По-друге, постало питання безпечності таких продуктів:

Якщо людина розуміє, що їй терміново потрібні гроші, а помідори в її теплиці ще не є стиглими, вона може купити у найближчому магазині, у якому продається хімія для рослин, стимулятор росту для рослин, обробити рослину і за декілька днів уже зняти червоні помідори, — розповідає Богдан. — Ми між собою називаємо цей ринок "Диким Заходом", бо це так виглядає. Каравани невеликих машин, завантажені якимись томатами їдуть на оптовий ринок, де стоять торгуються, перепродають, все це йде за чорний нал і нелегально. Наша місія полягає в тому, щоб зробити цей ринок екологічним не тільки з точки зору вирощування, а й з економічної точки зору. 

Що врешті-решт з цього вийшло? 

Богдан вирішив об'єднати виробників, які хотіли б змінюватись та розвиватись, зібравши їх у "кооператив", і саме цьому кооперативу дати доступ до ринків, рітейлу, споживача під єдиним брендом "Овочар". Тепер, за словами Богдана, овочар — це професія:

"Овочарами ми називаємо людей, які вирощують на городі овочі в концепції екологічної свідомості, не використовують агресивні засоби хімії і прагнуть перейти на максимально органічний спосіб вирощування овочів", — каже він.

черешня

Корисні поради: як вибрати безпечні овочі на ринку?

Якщо ви йдете на ринок, купуєте у якось дідуся чи бабусі овочі, це у 90% випадків овочі, які вирощені не ними. За словами Богдана, ймовірніше за все ці овочі людина закупила на якомусь оптовому ринку, на цей оптовий ринок привезли овочі з іншого ринку в регіоні, де це все вирощують, а там закупили продукцію у 15 різних фермерів, а там ніхто нічого не контролює. Богдан каже, що всі заміри щодо використання хімії для вирощування продукції, які у нас робляться, — формальні. Навіть сертифікація від контролюючого органу теж не гарантія, що овочі будуть безпечними, бо з 20 тонн овочів, умовно, перевіряються лише 5 кілограмів. Продукція Овочар проходить контроль за допомогою спеціальних приладів сліпим вибором в обраних платформою лабораторіях. Також там слідкують за процесом виробництва, споглядають за тим, що використовують овочари для вирощування. 

  1. Споживач може дивитися на смак і на запах в першу чергу, хоча запах залежить від зрілості овоча. "Якби я обирав де купувати, я б купував у того, кому довіряю", — каже Богдан. 
  2. В Україні продукція, яка має органік стандарт, — це міжнародний стандарт, який перевіряє не кінцеву продукцію, а процес вирощування. Оскільки це окрема категорія виробників, така продукція буде набагато дорожча, ніж та продукція, яку ми звикли бачити. 
  3. Насамкінець порада щодо бізнесу. Споживач не винен в тому, що він створює сміття це відповідальність виробника. Тож кожен бізнес має думати про те, що він створює і що після цього залишається — пластикові пакети чи пакування, які можуть бути перероблені та використані як добриво.

Апсайклінг та "стійка мода": чому дизайнерка радить купувати секонд-хенд?

секонд хенд

Громадська організація Беззайве працює над тим, щоб допомогти виробникам створювати продукти, які б відповідали принципу Sustainable Fashion. Організація  влаштовує круглі столи з експертами різних індустрій, конференції на тему циркулярної економіки і 17 цілей сталого розвитку, освітні програми, спецпроекти із пресою та лідерами думок.

Як усе починалося?

Яна Червінська, нині засновниця ГО Беззайве, ще на третьому курсі навчання на дизайнера почала створювати власні колекції. На якомусь етапі їй не вистачило грошей, тож для створення нових речей вона вирішила використати старі. 

"Це був порив, дизайнерське рішення, перше "sustainable" рішення, хоч і несвідоме", — згадує дівчина. 

З чим довелося зіткнутись?

Українці довелось чимало попрацювати та набратись досвіду перед тим, як відкрити в Україні власну справу. Спочатку — як інтерн іспанського бренду Camper, де в рамках воркшопу Яна також займалась апсайклінгом — вторинною переробкою речей. 

"Була просто тона залишків продукції Camper! Старі тканини та фурнітура — ми з усім цим працювали", — згадує дизайнерка.

Що врешті-решт з цього вийшло?

Після повернення в Україну Яна вирішила створити власну платформу. Нічого подібного не існувало — була лише  платформа Fashion Revolution, якою займалася Дар'я Марусик  і Таня Соловей. Разом з Ukrainian Fashion Week та Кураж-базар дівчата почали реалізували кілька проектів, а після цього Яна створила ГО Беззайве, де основний фокус — на споживанні. Зараз дизайнерка продовжує свою діяльність як незалежна консультантка в сфері Sustainable Fashion, допомагає іншим брендам підібрати сталі тканини для створення колекцій.

Корисні поради: як дотримуватись принципу Sustainable Fashion?

"Нещодавно ми з колегами обговорювали мої босоніжки, я їх купила в інстаграмі у знайомої, яка їх продавала за смішні гроші. Це босоніжки Givenchy і я їх ношу вже три роки. Тобто ти підвищуєш свою якість життя, якщо ти не споживаєш масмаркет. Як відчути, що ти став більш екологічним? У тебе з'явлються якісні речі. У мене є футболки, які я купила декілька років тому і вони не псуються. Є футболка, яку я купила ще в Сеулі і думаю, вона перейде ще наступним поколінням. 

Треба розуміти, що є величезна кількість текстильного сміття, є люди, які стоять за пошиттям і отримують копійки. Треба замислюватись над тим, що ти приносиш в цей світ, і змінювати своє життя", — розповідає Яна. 

секонд хенд

  1. Найголовніша порада — перебрати гардероб, відібрати речі, які ви не носите і віддати, наприклад, у "Ласку".  
  2. Свідоме споживання виключає споживання масмаркету, тож варто купувати речі сегменту средний плюс, або на ресейл-платформах брендових речей, наприклад, на kyivness. 

Алея сакур у Смизі: як вдалося згуртувати жителів громади та покращити громадський простір

Овочі, стала мода та спільний простір своїми руками: три історії про те, як українці розпочали власну справу

Як усе починалося?

У 2016 році на Рівненщині виникла нова адміністративна одиниця Смизька селищна об'єднана територіальна громада, у селищній раді якої рік потому почала працювати Віта Костюк, яка нині голова ГО "Агенція розвитку громад "Інтонація ЗМІН"". У 2019 році на вулиці, де мешкала Віта, почали проводити ремонтні роботи і підрядники залишили будівельне сміття посеред вулиці — на тому місці, де мала б бути зелена зона. Чисельні звернення до місцевих депутатів не дали жодних результатів, і тоді Віта задалась питанням: а що, як спробувати озеленити зону, не використовуючи коштів з місцевого бюджету?

"В результаті ми з сусідами спільними зусиллями змогли розчистити територію, завезти грунт. Але нам було якось пусто там і ми вирішили продовжити озеленювати ту зону. Якраз на той час наша ГО запустила школу волонтерства, і ми з нашими учасниками вирішили зробити "Алею Чорнобривців", або ж "Алею відповідальності". Кожен міг посадити квітку і прикрасити селище". 

Овочі, стала мода та спільний простір своїми руками: три історії про те, як українці розпочали власну справу

Після того, як Віта опублікувала пост у соцмережах, посипався шквал бажаючих прикрасити територію. Люди звозили та висаджували чорнобривці, і незабаром з'явилась ціла алея квітів. Потім до справи підключився місцевий підприємець, що закупив сакури, і минулої осені разом із першокласниками було висаджено ще й алею дерев.

З чим довелося зіткнутись?

У боротьбі за зелений простір Віті було нелегко: стикатися доводилось зі супротивом та певною інфантильністю громади, бажанням односельчан перекласти відповідальність на когось іншого та з банальними крадіжками.

"Я не можу сказати, що були тільки радісні моменти. Дуже багато було фраз "А воно тобі треба?", "А для чого це?", бо це ж має робити місцева влада, у нас є комунальне господарство, вони за це отримують кошти, до того ж у нас на вулиці живе багато пенсіонерів і теж немає особливо кому там працювати. Часто трапляються неприємні сюрпризи, були випадки, коли викрадали кілька сакур, але інші сусіди вже самостійно купили дерева і посадили їх",   розповідає пані Костюк.

Що з цього вийшло?

Тепер висаджувати квіти щорічна традиція, а незабаром громада збирається влаштувати свято своєї вулиці. 

"Я сподіваюся, що маленькі кроки і дії будуть надихати інших мешканців нашої громади розвивати той простір, у якому вони живуть, тому що разом можна зробити дуже багато. Головне, щоб з'являлися ті перші, які можуть подавати ідеї і залучати інших", ділиться Віта. 

Овочі, стала мода та спільний простір своїми руками: три історії про те, як українці розпочали власну справу

Корисні поради для тих, хто хоче жити у комфортному просторі

  1. Якщо ми будемо слухати отакі критичні зауваження і нічого не робити, перекладати відповідальність, то нічого і не буде змінюватися. Ми не можемо змінити інших людей. В першу чергу, ми повинні змінитися самі та змінити своє ставлення до того, що відбувається навколо. 
  2. Не соромтесь просити про допомогу. Я зі своїм чоловіком говорили про те, що в Смизі ми можемо робити більше, ніж могли б робити в іншому місці. Тому що ми тут знаємо багатьох людей і можемо просто підійти і запропонувати разом втілити в життя якусь ініціативу. Це може спрацювати. І коли навіть людина не погоджується допомагати, то не потрібно робити з того трагедію, ми ж самі робимо вибір: чи ми хочемо жити у смітті, чи хочемо, щоб навколо розвивався чистий простір. Я мама трьох дітей, і діти постійно гуляють на цій вулиці. Мені дуже хочеться, щоб мої діти зростали в красі і змалечку отримували культуру поведінки і жили в такій екосистемі і гармонії.  

Розмова відбулася в рамках проєкту "Кіноклубне літо на DOCUSPACE". До кінця серпня в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE ви можете дивитися найкращі документальні стрічки, з програми, створеної у співпраці з проєктом DOCU/КЛУБ.  

Мережа DOCU/КЛУБ сьогодні — це понад 400 кіноклубів по всій Україні з колекцією у понад 120 документальних фільмів. Саме з них організатори сформували для глядачів особливу літню програму. 

Рубрика — інформаційний партнер проєкту "Кіноклубне літо на DOCUSPACE"

2
1533

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: