fbpx
Сьогодні
Екорубрика 08:00 10 Лис 2021

Не просто відходи: як в школах Полтавщини перетворили компостування на наукові дослідження

English version here

Новоселівська громада розташована неподалік від Полтави і об'єднує 34 села, де проживає близько 5,5 тисяч осіб. У трьох школах громади наразі навчається 560 учнів. Саме тут започаткували цікавий експеримент з роздільного збору вторсировини і компостування органічних відходів. І ця турбота про довкілля дала набагато більше, ніж чисте подвір'я. Тепер учні самостійно проводять наукові досліди, а ще – беруть участь у конкурсах, їздять на екскурсії та знають, що таке екологічне мислення.

У чому проблема?

Про проблеми зі станом довкілля сьогодні знають усі. Забруднення навколишнього середовища людиною – один із головних факторів зміни клімату, погіршення екології, загрози тваринам та порушенню екосистем. Проблема ця є глобальною, але утворюється і на локальному рівні: лише в Україні у 2020 році загальний обсяг накопичених відходів склав 15 млрд 635,3 млн тонн. І це стосується кожного з нас.

Боротися із засміченням планети, країни чи окремих населених пунктів допомагають прості принципи – віддавати на переробку те, що переробляється; компостувати ті відходи, що компостуються; використовувати речі повторно; та звести до мінімуму користування одноразовими пластиковими виробами. А ще – популяризувати такий підхід серед людей: як дітей, так і дорослих.

Яке рішення? 

Маленькі агенти великих змін

Перші спроби компостування органічних відходів розпочалися в теперішньому Божківському ліцеї ще понад сім років назад. Вчителька біології та екології і керівниця екологічного клубу "Зелені вітрила" Надія Васюкова не тільки облаштувала зі своїми учнями шкільний компост на подвір'ї закладу, а й організувала в селі учнівський пункт по збору вторинної сировини. Однак із початком діяльності комунальної установи "Агенція місцевого розвитку територіальних громад" ініціатива роздільного збору відходів і компостування в Новоселівській ТГ отримала новий поштовх.

"На сьогодні наріжним каменем для суспільства є стан довкілля, в тому числі для нашої громади. У першу чергу – це велика кількість відходів, які ми бачимо на узбіччях, стихійних звалищах, у себе під ногами. Ми їх можемо використовувати з толком, а не засмічувати територію. Я для себе поставила задачу почати з малого, з сортування на території сіл", – розповіла очільниця Агенції Юлія Попова.

Не просто відходи: як в школах Полтавщини перетворили компостування на наукові дослідження

Аби розширити практику Божківського ліцею на інші школи, було вирішено оголосити конкурс "Життя без сміття", а Новоселівська сільська рада виділила грошові премії для учасників. Результати вражають. Протягом місяця діти з трьох шкіл зібрали 5.5 тон пластикових пляшок, скла, поліетилену, картону. Заохочували до змагань і родини, і місцевих підприємців. За зібрані вторинні ресурси команди отримали від переробників реальні гроші від 800 до 2500 гривень. Ці кошти школи витратили на власний розсуд: придбали для учнів спортивний інвентар або організували поїздку на екскурсію. Ця практика виявилася успішною. Наразі в ТГ відкрито вже декілька пунктів прийому вторинної сировини, куди відсортовані відходи приносять і дорослі.

Також Юлі та команді допомогло навчання в Zero Waste Academy – це навчально-практичний курс з підготовки фахівців в управлінні відходами відповідно до нового законодавства. Анна Прокаєва, координаторка Zero Waste Kharkiv та Zero Waste Academy: "За результатами навчання команда Новоселівської ТГ отримала у подарунок дрон. Його будуть використовувати для обстеження території громади і оцінки масштабів несанкціонованих сміттєзвалищ".

"Під час сортування ми почали помічати, що в контейнерах зі змішаними відходами багато органічних рештків. Ця органіка псує вторинні ресурси, які ми можемо здавати на переробку, і руйнує контейнери. Вони гниють і ламаються під вагою органіки. Тому наступним своїм кроком ми вирішили відділяти органіку від твердих побутових відходів", – продовжує Юлія Попова.

Як це працює?

Не гальмуй – компостуй!

Часто реалізація проектів відкладається через брак коштів. Однак у Новоселівській ТГ знайшли вихід. Разом з ГО Платформа сталого розвитку "Перспектива" Юлія Попова розробила два грантові проекти – Екошкола "Компост" і KomPost. Обидві заявки були схвалені донорами, що дало змогу залучити 21 тисячу гривень. За ці кошти придбали 6 компостерів, 3 пластикових контейнери для збирання органіки в харчоблоках, реагенти для прискорення компостування, садовий інвентар. Пілотний проект розпочався в Божківському ліцеї ще влітку, а з вересня до нього долучились Рунівщинська і Новоселівська загальноосвітні школи. Однією з важливих складових проекту стали тренінги по розподільному збору відходів і компостуванню, які провели серед учнів і працівників їдалень експерти з об'єднання "Еколтава".

"У кожній школі у нас є актив, ми залучили учнів старших класів. Вони є свідомими лідерами, які можуть повести за собою інших. Учні самі слідкують за процесом компостування і знають, як це робити. У нас налагоджений роздільний збір відходів в усіх трьох школах. У харчоблоках встановлені спеціальні контейнери для органіки, яку потім компостують. У школах стоять паперові контейнери для різних видів твердих відходів і пластикові – для харчових решток", – зазначила Юлія Попова.

Не просто відходи: як в школах Полтавщини перетворили компостування на наукові дослідження

А у них точно вийшло? 

Відходи – в науку

Виявилося, що діти дуже відповідально ставляться до сортування відходів, самі ведуть інформаційну роботу з дорослими і слідкують за дотриманням всіх рекомендацій. Учасники екологічного клубу "Зелені Вітрила" на базі Божківського ліцею регулярно проводять прибирання стихійних сміттєзвалищ та досліджують поводження з відходами на базі рідного села.

"Один з моїх учнів назвав свою наукову роботу "Поводження з відходами: локальний рівень". Перше, що ми почали досліджувати, – це склад відходів у нашому селі: кількість пластику, органіки та інших видів сміття. Також досліджували процес утворення гумусу, як кількість тепла і вологи впливають на швидкість дозрівання добрив. На олімпіадах з екології ми обов'язково висвітлювали економічні, екологічні і соціальні аспекти роботи: яка вартість покупного добрива, як воно підвищує родючість ґрунту", – розказала Юлія Попова.

Дехто з теперішніх випускників вступив до Полтавської політехніки за напрямком "Екологія" та "Землеустрій", а Надія Миколаївна продовжує дослідження вже з молодшим поколінням. Нові вуличні компостери і препарати для пришвидшення дозрівання також стали базою для наукових експериментів. Раніше з цією метою використовувались звичайні компостні ями.

Не просто відходи: як в школах Полтавщини перетворили компостування на наукові дослідження

"Ми з учнями постійно проводимо інформаційну роботу щодо компостування і різні експерименти. У тому числі, удобрюємо землю і влаштовуємо різні типи грядок, перевіряємо чи дійсно біопакети розкладаються за час, який зазначає виробник. Слідкуємо за процесом розкладання твердих відходів. Наразі ми домоглися збільшення використання екоторбинок мешканцями і у нас значно покращилася статистика сортування та утилізації пластикових відходів, менше палять трави та зеленої маси", – розповіла Надія Васюкова.

Учні Надії Васюкової регулярно займають призові місця на обласній олімпіаді з екології та п'ять років поспіль входили до трійки кращих по області у своїй секції в МАН. Також діти успішно виступають на Всеукраїнських конкурсах природоохоронного спрямування, які організовує Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді.

Не просто відходи: як в школах Полтавщини перетворили компостування на наукові дослідження

За її словами, підтримка "Агенції місцевого розвитку територіальних громад" значно підвищила ефективність просвітницької діяльності та інформаційної кампанії, у якій беруть участь школярі.

"Раніше ми працювали більше як науковці і дослідники, а тепер можемо вийти з нашими ініціативами на більш широкий загал. Я дуже вдячна нашим дітям за їхні небайдужість і завзяття, з яким вони долучаються до усіх ініціатив. Без нового покоління позитивні зрушення у суспільстві були б неможливі", – переконана Надія Васюкова.

Ще більше корисних рішень

Що далі? Сортуємо для майбутнього

У майбутніх планах Новоселівської ТГ можливе обладнання комунальної станції компостування. Адже в селі таких відходів не менше, ніж у місті, просто структура – інша.

"У селі харчові рештки частково йдуть на харчування худобі, але є листя і суха трава, сухостій і гілки дерев. Їх зазвичай палять, що ще гірше: виникають пожежі, задимлення, шкідливі для здоров'я викиди. Або згрібають і викидають в загальний контейнер для змішаних відходів, що в рази збільшує той об'єм, який наше комунальне підприємство змушене вивозити на сміттєзвалище", – зазначає Юлія Попова.

Наразі контейнери для сортування твердих побутових відходів встановлені на території всієї Новоселівської ТГ. 75% громади охоплено послугою вивезення відходів. Щорічний обсяг змішаних відходів в Новоселівському ТГ складає 3700 метрів кубічних на рік. Роздільний збір дозволяє щонайменше вдвічі зменшити кількість сміття, яке опиняється на Макухівському полігоні, а отже – зекономити кошти громади.

Не просто відходи: як в школах Полтавщини перетворили компостування на наукові дослідження

"Дорослих найлегше навчити через їхніх дітей, і ми робимо все, щоб запалити нашу молодь і залучити до відповідального ставлення до відходів якомога більше мешканців нашої громади. Адже саме від кожного з нас залежить, яке довкілля ми залишимо для майбутнього", – підсумувала Юлія Попова.

У 2020 році в 11 країнах Європи почала діяти програма Zero Waste Cities. Це програма організації Zero Waste Europe, спрямована на допомогу містам та громадам у переході до нуль відходів. До програми доєднались Львів та Люботин у Харківській області. Допомагають містам локальні організації, які є співзасновниками альянсу "Український Альянс Нуль Відходів" (Zero Waste Alliance Ukraine): Zero waste Lviv, Kharkiv zero waste.  Метою Програми є пришвидшення переходу до zero waste на рівні міста – особливо малих та середніх муніципалітетів – шляхом впровадження актуальних норм законодавства ЄС та стратегій на основі моделей, орієнтованих на громадян.

Виконавча директорка Zero Waste Lviv та координаторка міжнародного проєкту в Україні "Перехід до zero waste: громада за громадою" Ірина Миронова: "Нещодавно ми презентували першу у світі систему сертифікації Zero Waste громад. Цей підхід визначає чіткі критерії для  zero waste громад та дає конкретний алгоритм дій, з яких варто почати шлях до змін. Роздільний збір та компостування є важливим елементом системи". 

1
3211

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: