fbpx
Сьогодні
Колонка 14:15 17 Чер 2021

Світ майбутнього, який ми, ймовірно, не побачимо

Щороку 17 червня відзначають Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Активістки кампанії UA Plant-Based вирішили розібратись, що ж це за день такий і що з ним робити. Що з цього вийшло, читайте у матеріалі.

Як ми впливаємо на планету?

Усе бере початок з ґрунту порівняно тонкого шару землі, який є основою процвітання всієї біосфери. Цей родючий шар, насичений мікроорганізмами та поживними речовинами, формується століттями, однак є настільки вразливим, що для його деградації достатньо всього декількох років. Цей процес називається опустелюванням, і він вже вразив або загрожує вразити близько 40% земної суші.

Людська діяльність відіграє важливу роль у цьому явищі. З розвитком цивілізації природа зазнала значних змін: крім опустелювання, почалося масове вимирання видів шосте вимирання за історію Землі. Ці явища взаємопов'язані, адже види, які живуть у певному біотопі, при опустелюванні втрачають середовище проживання. І водночас навпаки коли чисельність організмів певного виду зменшується або вони вимирають, опустелювання прискорюється. Земля це складна система, що містить багато інших систем, і коли один елемент виходить з рівноваги порушується баланс усієї планети. 

Наш вплив на Землю стає все масштабнішим. Ми змінюємо склад атмосфери та горельєфи, витісняємо інші види. Останню геологічну епоху, у якій вплив людської діяльності є найістотнішим, неформально називають антропоценом. Він не лише приніс нам значний прогрес у всіх сферах, а й ставить перед нами складні виклики чи зможемо ми зберегти складний баланс біосфери, щоб надалі жити в гармонії як частина природи? Наразі бачимо, що такий виклик доволі важко подолати.

Всесвітній день боротьби з опустелюванням та засухами

17 червня 1994 року була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням. Тоді ж Генеральна Асамблея ООН проголосила 17 червня Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням та посухою. Цей день відзначається щороку, аби підвищити обізнаність громадськості про міжнародні зусилля у боротьбі з деградацією ґрунтів. Він потрібний, аби нагадати усім нам, що зупинити деградацію та відновити родючість земель можна шляхом розв'язання проблем, активної участі громади та співпраці на всіх рівнях.

Минуле десятиліття з 2010 до 2020 року ООН присвятила боротьбі з опустелюванням. На сайті Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням сказано:

"У 2021 році мета Дня опустелювання та посухи полягає в тому, щоб продемонструвати, що інвестування в здорові землі є розумним економічним рішенням не лише з точки зору створення робочих місць та відновлення засобів до існування, але й з точки зору захисту економіки від майбутніх криз, спричинених зміною клімату та втратою природних середовищ, а також прискорення прогресу у всіх 17 цілях сталого розвитку, поки ми оговтуємося від COVID-19". 

Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами

Масштаби та темпи опустелювання 

Ризик опустелювання широко розповсюджений і охоплює понад 100 країн. Найтяжче він впливає на найбідніші та найвразливіші верстви населення, оскільки натуральне господарство поширене у багатьох схильних до посух регіонах.

Однак проблема опустелювання стосується не лише найбільш спекотних та посушливих регіонів дедалі актуальнішою вона стає по всій Землі, і в Україні також. Наприклад, відомі Олешківські піски займають понад 150 тисяч гектарів. Від засух страждають усі південні області. Пустеля наступає непомітно для більшості населення, проте швидко. 

Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами

Олешківські піски

Хоча деградація земель відбувалася впродовж усієї історії, згідно з даними ООН її темпи прискорюються, збільшуючись у 30-35 разів, у порівнянні з минулим. За даними Всесвітнього атласу опустелювання Європейської комісії, понад 75% суші Землі вже деградовані, і більш як 90% можуть деградувати до 2050 року. За оцінками науковців, до 2050 року близько 700 мільйонів людей мігруватимуть через проблеми, пов'язані з обмеженими земельними ресурсами. До кінця століття ця цифра може сягнути 10 мільярдів.

Основні причини, рішення та їх недоліки

Більшість описаних деструктивних явищ беруть початок з діяльності людства. Серед найважливіших чинників:

  • вирубка лісів;
  • інтенсивне та неграмотне землекористування (порушення сівозмін, неякісні органічні добрива, випалювання торішньої сухої трави, недоцільне зрошення землі);
  • глобальне потепління;
  • осушення боліт;
  • урбанізація;
  • перевипас худоби;
  • гірнича справа.

Все це сприяє ерозії ґрунту та нездатності землі утримувати воду та бути родючою.

Наразі існуючі ідеї для розв'язання проблеми опустелювання стосуються кожного з наведених негативних факторів, наприклад:

  • насадження та захист лісів від вирубки;
  • пошук більш ощадливих способів землекористування;
  • перехід на рослинний раціон;
  • зменшення викидів парникових газів, щоб зупинити глобальне потепління.

Ці рішення не просто здійснити, адже вони є викликами самі по собі. Коли пустеля вже утворилася, насадження лісів може зупинити її розширення, однак це не найкращий підхід, щоб запобігати опустелюванню. Дехто з дослідників вважає, що зосередженість на проєктах з насадження лісів може приховувати небезпеку, оскільки відвертає увагу від суті рішення скорочення викидів парникових газів в атмосферу, які є головною причиною зміни клімату. Звісно, нам необхідно зупинити вирубку лісів та відновити їх, однак зменшення викидів не можна відкладати на потім, бо далі відкладати просто нема куди. Якщо терміново не здійснити цю найважливішу зміну у світовому господарстві, всі інші заходи не матимуть успіху.  

Одна з причин вирубки лісів бідність населення. Відсутність фінансової безпеки змушує людей шукати дохід усіма можливими способами й навіть ризикувати власним житлом, адже знеліснені землі вразливі до зсувів та повеней, які руйнують цілі села. Отже, проблема набуває соціального та політичного характеру. 

Подібна ситуація склалася і у сфері землекористування. Площі родючих земель неухильно скорочуються, а тому продукції з них треба отримувати більше. Землі експлуатуються сильніше, і це призводить до виснаження їх родючого потенціалу. 

Деякі системи оброблення землі, на перший погляд, є доволі хорошими, однак насправді мають різні побічні ефекти. Наприклад, поширена в Україні система no-till — коли розпушування ґрунту не проводиться і він краще зберігає вологу. Застосовуючи системи нульового обробітку ґрунту, поля не орють, тому зростає кількість бур'янів, шкідників і хвороб, через що необхідно збільшувати внесення пестицидів практично на 30-40%. Використання пестицидів в свою чергу є згубним не лише для шкідників, а й для бджіл. Цей вид комах одна з найважливіших колон, на яких тримається все сільське господарство, оскільки він є основним запилювачем плодових культур. 

Використання пестицидів було однією з причин посилення синдрому руйнування колоній бджіл, яке спостерігалося останні десятиліття.

Як бачимо, пошук ефективних і сталих рішень все ще триває. Не лише спосіб землекористування важливий, а і його мета. Для виробництва м'ясних продуктів необхідно в рази більше зерна та води, а отже і земельних ресурсів. Перехід населення на рослинний раціон є одним із найкращих рішень, без негативних побічних ефектів. 

Деякі вчені стверджують, що припинення тваринництва це єдиний ефективний спосіб зменшити наш вплив на Землю. Останні дослідження показують, що без споживання м'яса та молока загальне використання сільськогосподарських угідь можна зменшити більш ніж на 75% площа, еквівалентна США, Китаю, Європейському Союзу та Австралії разом і все одно годувати світ. Інші позитивні ефекти покращення здоров'я населення, збереження біорізноманіття, сповільнення темпів глобального потепління. 

У дослідженні, опублікованому в жовтні 2018 року в журналі Nature, підраховано, що споживання м'яса потрібно зменшити на 90%, щоб уникнути глобального потепління, вирубки лісів та нестачі води.

Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами

Що може зробити кожен з нас?

Нам всім під силу щодня приймати екодружні рішення, зважаючи на глобальні проблеми. Вплив кожного важливий і повинен бути осмислений, адже майбутнє планети стосуватиметься кожного з нас.  Що ж робити? 

  • Усвідомити актуальність проблем, зайняти активну громадянську позицію, зайнятись волонтерством

Підтримуючи екокампанії та віддаючи свій голос за прийняття необхідних законів, ми всі робимо свій внесок у позитивні зміни. Для того, щоб запобігати опустелюванню, необхідно змінити підхід до землекористування, щоб воно ставало більш сталим. Потрібні нові закони, які контролюватимуть діяльність підприємств, змусять їх нести відповідальність за ерозію, засолення та інші форми деградації ґрунтів. 

  • Перейти на рослинний раціон, частково або повністю

Перехід до флекситаріанства, або повна відмова від продуктів тваринництва  є сталим та екодружнім рішенням, доступним кожному. Тваринництво відповідальне за 51% річних викидів парникових газів у світі. Тому в тих, хто обирає рослинні продукти, вуглецевий слід приблизно вдвічі менший, ніж у тих, хто споживає м'ясо. Різноманіття рослинних альтернатив м'ясу зростає та стає доступнішим і дешевшим з кожним роком, зі зростанням попиту. 

Земля функціонує як єдиний організм, у якому ніщо не може відбуватись без наслідків. Безперервно зростаючі потреби людства в енергії та продовольстві виснажують природні ресурси та виводять з рівноваги вразливий баланс біосфери. На сьогодні знищення природи критично загрожує людській цивілізації.

Може здаватись, що поки все не так погано, і ще є час, але пустеля наступає швидше, ніж ми думаємо. Краще попереджувати проблеми заздалегідь, бо відновлення пустельних територій є дорогими, тривалим, і, як правило, дає обмежені результати. А для того, щоб зберегти нашу планету для майбутніх поколінь, нам терміново потрібно змінити спосіб господарства і ставлення до природних ресурсів.

Фото Getty Images, Unsplash

1508

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

2 коментаря

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1

Найбезглуздіші заклики - перейти тільки на рослинну їжу, нібито для спасіння екології. А таке масове з'їдання рослинної їжі хіба не знищує ту ж екологію?! Від таких "експертів", за якими стоять чиїсь бізнес інтереси, тільки більше шкоди тій же екології.

2

Дякую за відгук. І все ж споживання рослинної їжі людиною це отримання поживних речовин на пряму, а не через тварин. Коли ми поїдаємо тварин, то потрібно врахувати і весь рослинний корм, потрібний для їх вирощування. Усуваємо м'ясо з раціону - отримуємо менші затрати як кормових рослин, так і води, землі та інших ресурсів, які йдуть на його виготовлення. Що і було вказано у статті вище: "без споживання м'яса та молока загальне використання сільськогосподарських угідь планети можна зменшити більш ніж на 75%". Чому це важливо? Звільнені землі можуть бути використані для відновлення лісів і природніх екосистем, що допоможе сповільнити вимирання видів і зберегти біорізноманіття, тому це важливо для екології планети.
А також, наукові дослідження зазвичай проводяться організаціями які не мають відношення до бізнесу. А от бізнес-інтереси стоять за виробниками тваринної продукції також, не лише рослинної.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: